Розглянуто проблему становлення концепції історії українського мистецтва у вітчизняному мистецтвознавстві початку ХХ ст. На прикладі аналізу праць В.Модзалевського, Ф.Ернста, К.Широцького та Ф.Шміта простежено формування наукових знань про національне мистецтво домонгольських часів та козацької доби.

Рассмотрена проблема становления концепции истории украинского искусства в отечественном искусствознании начала ХХ ст. На примере анализа работ В.Модзалевского, Ф.Эрнста, К.Широцкого, Ф.Шмита прослежено формирование научных знаний о национальном искусстве домонгольского времени и козацкой эпохи.

That article deals with the development of the concept of the Ukrainian art history of the early XX century the formation of scientific knowledge about the national art of pre-Mongolian period and the Cossac epoch is traced through the analysis of theworks by V. Modzalevsky, F. Ernst, K, Shirotsky, and F. Shmit.

Розглянуто особливості розвитку наукового мистецтвознавства в Україні з кінця XIX до початку XX ст. На підставі узагальнення праць вітчизняних науковців за даний період охарактеризовано процес формування концепції історії національного мистецтва в українському мистецтвознавстві.

Рассмотрены особенности развития научного искусствоведения в Украине с конца ХІХ до начала ХХ вв. На основе обобщения трудов отечественных ученых за данный период охарактеризован процесс формирования концепции истории национального искусства в украинском искусствоведении.

Розглянуто процес формування мистецтвознавчої науки в Україні. На підставі аналізу публікацій зазначеної доби визначено провідних фахівців, праці яких сприяють становленню концепції історії національного мистецтва.

Рассмотрен процесс формирования искусствоведческой науки в Украине. На основании анализа публикаций названной эпохи определены ведущие специалисты, работы которых способствуют становлению концепции истории национального искусства.

The process of forming of study science of art in Ukraine is examined in the article. On the basis of analysis of publications of the adopted epoch leading specialists are determined, works of which are instrumental in becoming of conception of history of national art.

Зазначено, що історія мистецтва як навчальна дисципліна з'явлися у вищих навчальних закладах на території Лівобережної України в середині ХІХ ст., і університетським уставом 1863 р. було передбачено викладання її на історико-філософських факультетах в тогочасних Харківському, Київському, Новоросійському університетах, в яких відкривались кафедри історії та теорії мистецтва, що створювало можливість залучення до роботи відомих вчених. Взагалі університетсько-академічні викладацькі кадри складали найзначнішу частину української наукової інтелігенції другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Отмечено, что история искусства как учебная дисциплина появляется в высших учебных заведениях на территории Левобережной Украины в середине ХІХ ст., и университетским уставом 1863 г. было предусмотрено преподавание ее на историко-философских факультетах в тогдашних Киевском, Харьковском и Новороссийском университетах, где открывались кафедры истории и теории искусства, которые создавали возможность привлечения к работе действительно известных ученых. Вообще университетско-академические преподавательские кадры составляли виднейшую часть украинской научной интеллигенции второй половины ХІХ - начала ХХ ст.

The history of art as educational discipline occurs in higher educational institutions in terrain Left-bank of Ukraine in middle ХІХ centuries. The university charter of 1863 provided teaching this science at historical philosophical faculties. Accordingly at then universities the stands of a history and theory of art were opened which framed a capability of engaging to operation really of known scientists. On a broader scale university academic teaching professional community compounded a most outstanding part of the Ukrainian scientific intelligency of the second half ХІХ - beginning ХХ centuries.

На підставі аналізу публікацій українських учених початку ХХ ст. прослідковано процес формування концепції теорії та історії вітчизняного етнодизайну. Особливу увагу приділено проблемі визначення національних форм українського народного мистецтва.

На основании анализа публикаций украинских ученых начала ХХ ст. прослежен процесс становления концепции теории и истории отечественного этнодизайна. Особое внимание уделено проблеме определения национальных форм украинского народного искусства.

On the grounds of the analysis of Ukrainian scientists' works of the beginning of the ХХ century the process of formation of our country ethnodesign theory & history conception is refraced. Special attention is paid to the problem of Ukrainian folk art national forms definition.

Висвітлено питання вивчення української рукописної та друкованої книги від найдавніших часів до початку XIX ст. у вітчизняному мистецтвознавстві доби його становлення. На підставі аналізу публікацій фахівців початку XX ст. досліджено процес формування об'єктивних наукових уявлень про досягнення у цій галузі національного образотворчого мистецтва.

Освещены вопросы изучения украинской рукописной и печатной книги от давних времен до начала XIX ст. в отечественном искусствоведении периода становления. На основании анализа публикаций специалистов периода начала XX ст. исследован процесс формирования объективных научных представлений о достижениях в этой отрасли национального изобразительного искусства.

Досліджено питання висвітлення образотворчої спадщини Т.Г.Шевченка відомим мистецтвознавцем початку ХХ ст. К.В.Широцьким. На основі аналізу публікацій вченого простежено формування об'єктивного сприйняття малярсько-графічного доробку Кобзаря як визначного внеску у національне мистецтво його доби.

Исследован вопрос освещения изобразительного наследия Т.Г.Шевченко известным отечественным искусствоведом начала ХХ ст. К.Широцким. На основе анализа публикаций ученого прослежено формирование объективного восприятия живописно-графического наследия Кобзаря как видающегося вклада в национальное искусство его епохи.

In the article the question of explanation of pictorial legacy T.G.Shevchenko is explored by the known domestic art critic began ХХ centuries K.Shirotskiy. On the basis of analysis publycation of scientist forming of objective perception of picturesquely-graphic legacy of Kobzar is traced as the seen contribution to the national art his epoch.

Розглянуто питання становлення наукових підходів до вивчення образотворчої спадщини Т.Г. Шевченка. На підставі аналізу публікацій Є.Кузьміна, М.Сумцова та О.Сластьона простежено зміни у трактуванні та оцінках живописно-графічних творів митця.

Рассмотрен вопрос становления научных подходов к изучению изобразительного наследия Т.Г.Шевченко. На основании анализа публикаций Е.Кузьмина, О.Сластьона и Н.Сумцова прослежены изменения в трактовке и оценках живописно-графических произведениях художника.

In the article the question of becoming of scientific approaches is to the study of graphic legacy of T.G.Shevchenko. On the basis of analysis of publications of E. Kuzmin, O. Slastion and N.Sumthov the changes are traced in interpretation and estimations picturesquely-graphic works of artist.

Проаналізовано особливості розвитку наукового мистецтвознавства в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено процес формування концепції історії національного мистецтва в українському мистецтвознавстві. Розглянуто національну науку і культуру останньої третини ХІХ ст. як чинник зародження науки про мистецтво, питання історії мистецтва в університетській освіті останньої чверті ХІХ ст., а також історії та теорії українського мистецтва у періодичних виданнях початку ХХ ст.

Проанализированы особенности развития научного искусствоведения в Украине в конце ХІХ - начале ХХ ст. Освещен процесс формирования концепции истории национального искусства в украинском искусствоведении. Рассмотрены национальная наука и культура последней трети ХІХ ст. как фактор зарождения науки об искусстве, вопросы истории искусства в университетском образовании последней четверти ХІХ ст., а также истории и теории украинского искусства в периодических изданиях начала ХХ ст.

Розглянуто питання висвітлення образотворчої діяльності Т.Г.Шевченка його сучасниками. На основі аналізу тогочасної мемуарної літератури та прижиттєвої критики виявлено ставлення фахівців, шанувальників і знайомих до творчості Шевченка-художника.

Рассмотрен вопрос освещения изобразительной деятельности Т.Г.Шевченко его современниками. На основании анализа мемуарной литературы и прижизненной критики выявлено отношение специалистов, поклонников и знакомых к творчеству Шевченко-художника.

In clause рассматриваєтся a question of illumination of representational activity T.G.Shevchenko by his contemporaries. On the basis of the analysis мемуарной of the literature and lifetime criticism the attitude(relation) of the experts, admirers andfamiliar to creativity of the Shevchenkо-artist comes to light.

Розглянуто еволюцію фешн-ілюстрації від XV ст. донині. Висвітлено становлення і розвиток рисованої ілюстрації моди Нового та Новітнього часу в загальнокультурному контексті кожної конкретної доби, зокрема як складової художніх стилів і напрямів свого часу. Визначено роль і місце моди та модної ілюстрації в мистецькому житті. Сучасний стан розвитку рисованої ілюстрації висвітлено найбільш докладно з огляду на роль, яку він відіграє в дизайнерській практиці та дизайн-освіті сьогодення.

Висвітлено становлення українського образотворчого шевченкознавства на вагому для розвитку національної науки про мистецтво відтинку часу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). На основі аналізу опублікованих праць провідних і маловідомих науковців зазначеної доби простежено шляхи формування об'єктивних уявлень про обсяг, художній рівень та місце малярських та графічних творів Т. Шевченка в національному та європейському художньому процесі ХІХ ст. Визначено значущість внеску часопису "Київська старовина" у становлення шевченкознавства. Вивчено науковий доробок К. Широцького як дослідника шевченкової діяльності в галузі образотворчого мистецтва. Висвітлено й проаналізовано зміст шевченкознавчих праць О. Новицького.

Проаналізовано публікації українських вчених початку ХХ ст. щодо формування концепції теорії та історії вітчизняного етнодизайну. Визначено національні форми образотворчості і основні етапи розвитку вітчизняного мистецтва. Висвітлено різні аспекти проблеми поліфункціональності та культурологічної універсальності народної творчості. Зроблено висновок, що мистецтвознавці створили узагальнену картину еволюції українського народного мистецтва та визначили специфічні риси його національної своєрідності.

Проанализированы публикации украинских ученых начала ХХ в. о формировании концепции теории и истории отечественного этнодизайна. Определены национальные формы изобразительного искусства и основные этапы развития отечественного искусства. Освещены разные аспекты проблемы полифункциональности и культурологической универсальности народного творчества. Сделан вывод, что искусствоведы создали обобщенную картину эволюции украинского народного искусства и определили специфические черты его национального своеобразия.

Досліджено процес формування уявлень про національний стиль українського мистецтва у вітчизняному мистецтвознавстві початку ХХ ст. та їх реалізації в тогочасній художній практиці. Увагу акцентовано на проблемі визначення національних форм українського етнодизайну. Наголошено, що мистецтво народу - важливий чинник збереження національної самосвідомості, і його спадщину необхідно освоювати з метою творення українського дизайну на поєднанні сучасних ідей з традиціями етнодизайну минулого. Підсумовано, що є підстави розглядати масштабні прояви пошуків національного стилю в українському мистецтві як цілком закономірний вияв загальноєвропейської тенденції. Зазначено, що залежно від сукупності внутрішніх та зовнішніх факторів в означену добу в нашій країні відчутно переважала національно-романтична течія, і проблема дослідження вітчизняною наукою національного стилю українського мистецтва початку XX ст., в тому числі етнодизайну, залишається актуальною та потребує подальшого вивчення.

Исследован процесс формирования представлений о национальном стиле украинского искусства в отечественном искусствоведении начала ХХ в. и их реализации в художественной практике того времени. Внимание акцентировано на проблеме определения национальных форм украинского этнодизайна. Отмечено, что искусство народа - важный фактор сохранения национального самосознания, и его наследие необходимо осваивать с целью создания украинского дизайна на сочетании современных идей с традициями этнодизайна прошлого. Подытожено, что есть основания рассматривать масштабные проявления поисков национального стиля в украинском искусстве как вполне закономерное проявление общеевропейской тенденции. Подчеркнуто, что в зависимости от совокупности внутренних и внешних факторов в указанный период в нашей стране ощутимо преобладало национально-романтическая течение, и проблема исследования отечественной наукой национального стиля украинского искусства начала ХХ в., в том числе этнодизайна, остается актуальной и требует дальнейшего изучения.

The article traces the process of formation of the ideas about the national style of Ukrainian art in the early XX century science and their application in the artistic practice. A special attention is given to the problem of defining national forms of ethno-design.

Розглянуто засади формування об'єктивних уявлень про національні форми української образотворчості в працях вітчизняних фахівців кінця ХІХ - початку ХХ ст. На основі аналізу численних публікацій зазначеної доби охарактеризовано сукупність чинників та осередків виокремлення вітчизняного мистецтвознавства в самостійну наукову дисципліну. Проаналізовано процес становлення фахових знань щодо специфічних ознак національної архітектури, живопису, графіки, прикладного мистецтва як провідних напрямів дослідницької діяльності представників київської школи мистецтвознавства, а також висвітлено шляхи й етапи визначення в науці тих років особливостей українського національного стилю.